З історії села

На початку XVI ст. польський король Казимир подарував землі с. Козин російському боярину Гринькові, який прийняв прізвище пана Козинського. Після його смерті спадкоємцями стали сини Тихін і Омелько. Тихін подарував у спадщину с.Козин своєму синові Пилипу. Після смерті Пилипа спадкоємцем стала донька Марія, яка вийшла заміж за литовського князя Андрія Фірлея. Під час визвольної боротьби українського народу проти панського гніту 1648-1654 рр. населення с.Козин влилося в загін Богдана Хмельницького, що йшли на битву з поляками під Берестечком, в районі Козина діяв повстанський загін, який очолював Федір Клекотовський. Незабаром Козином оволодів загін Ч.Вишневського. Після нападу карателів у селі залишилося тільки чотири сім’ї. воно було зруйноване. В кінці XVII cт. ceло загарбував магнат Потоцький, а в 1795 р. Козин увійшов до складу Дубнівського повіту Волинської губернії. В 1837 р. з розвитком капіталістичних відносин в містечку будується підприємство харчової промисловості, а згодом млин. На початку квітня 1919 р. до Козина увірвався загін польських військ, який відновив буржуазно-поміщицькі порядки. З XVIIl ст. до XX ст. Козином правив граф Тарнавський. В 1919 році відбулося повстання під керівництвом С.Троцького. З 1920 по 1939 рр. Козин був під владою Польщі. В грудні 1939 р. стає районним центром. В дні фашистської окупації з 22.06.1941 по 19.03.1944 рр. в селі було зруйновано 50% житлової площі. 111 жителів загинули на фронтах другої Світової війни. В 1948-1949рр. була створена с.г. артіль.
В 1959р. Козинський район було ліквідовано. Козин ввійшов до складу Червоноармійського району, який пізніше було перейменовано в Радивилівський.